Частка
як службова частина мови
№
|
Види
|
Приклади
|
||
1.
|
Питальні
|
чи,
хіба, невже: Чи справді
так було, чи, може, хто збрехав? (Л.Глібов).
|
||
2.
|
Стверджувальні
|
так,
еге, егеж, атож, аякже, авжеж: Так, я хочу крізь сльози сміятись… (Леся Українка).
|
||
3.
|
Підсилювальні
|
як, що
за, та, що то за, і, й, а, о, ой, ще:
О Україно! О рідна ненько! Тобі вірненько присягнем! (М.Вороний).
|
||
4.
|
Вказівні
|
ось,
от, це, оце, то, ото, он, ген, онде: Онде балочка весела, в ній хороші красні села (Леся Українка).
|
||
5.
|
Означальні
|
саме,
якраз, справді, точно, власне, рівно: Сиділи ми в садочку, там саме зацвітав і
сипався з каштанів білий цвіт (Леся Українка).
|
||
6.
|
Видільні
(обмежувально-видільні)
|
навіть,
тільки, лише, лиш, лишень, хоч, хоча б, аж, же, ж, таки, уже, собі, все ж:
Лиш боротись – значить жить!
(І.Франко).
|
||
7.
|
Спонукальні
|
Годі,
бодай, давай, ну, бо, но: Уперед! Годі скніти
рабами! (П.Грабовський).
|
||
8.
|
Кількісні
|
Майже,
приблизно, мало не, трохи не, чи не, ледве не: На майдан вийшло майже все
село.
|
||
9.
|
Власне
модальні (висловлюють сумнів, непевність, припущення)
|
мов,
мовляв, чи, наче, ніби, мовби, мабуть, навряд, навряд чи, ледве чи, ба, ой,
ну й: Навряд чи десь
по інших країнах світу співають так гарно, як у нас на Україні (О.Довженко).
|
||
Частка – це службова незмінна частина мови, яка надає окремим словам чи
реченням додаткових смислових відтінків і служить для утворення нових слів або
окремих граматичних форм:
- Тільки той ненависті не знає, Хто
цілий вік нікого не любив (Леся Українка).
Частка
не є членом речення.
Розряди часток за значенням
Формотворчі
|
Словотворчі
|
Заперечні
|
Модальні
|
а) утворюють умовний спосіб
дієслів: б, би (зробила
б);
б) утворюють наказовий спосіб
дієслів: хай, нехай, бодай;
в) творять зворотні дієслова: -ся,
–сь (сміється,
знайшовсь);
г) творять найвищий ступінь
порівняння прикметників і
прислівників: най-, що-, як- (найкращий,
щонайвище).
|
утворюють нові слова: будь-,
-небудь, казна-, хтозна-, бозна-, аби-, де-, -сь, чи-, що-, як-, чим- (будь-як,
абищо,
колись, щодня, якраз, чимало, чимшвидше)
|
Заперечують
висловлене:
не, ні, ані (не
образив, ні про
що, аніскільки)
|
надають окремому слову в реченні
або цілому реченню
додаткових
відтінків (так,
еге, лише, ледве чи, це, власне,
саме)
|
Про написання часток див.
розділ «Орфографія. Правопис часток»!
|
Види модальних часток
Групи часток за походженням
Непохідні
|
Похідні (утворені від інших частин мови)
|
Їх походження встановити не можливо: чи, о, но, і
|
Утворені з інших частин мови: мовби, хоча б, онде,
якраз, навряд чи, ніби
|
Групи часток за будовою
Прості
|
Складні
|
Складені
|
непохідні, їхнє походження визначити важко
|
утворені з двох чи більше непохідних слів (пишуться разом)
|
утворені з повнозначних слів і сполучників (пишуться
окремо)
|
й, і, а, ні, як, он, це, он, ген
|
нібито, мовби, авжеж, атож, аякже, ото, онде
|
навряд чи, ледве чи, що за, ну й, куди там, де й, хоча б
|
Частки
|
Сполучники
|
Нехай
той люд потомлений хоч трохи відпочине! (І.Франко);
Полохлива ворона і куща боїться (Нар. тв.).
|
Поєднують
однорідні члени речення або прості речення у складному: Хоч я
втомився, але тебе радий бачити (хоч приєднує
підрядну частину складного речення). Добре слово краще за цукор і мед
(Нар. тв.) – і поєднує однорідні члени речення.
|
Прислівники
|
|
Точно такий
подарунок ми придбали вчора бабусі.
|
Відповідають
на питання: Відстань визначили точно (як?).
|
Розрізнення часток та інших частин мови