Видатні земляки

ВИДАТНІ ЗЕМЛЯКИ Левко Крупа 1944 - 2000 Підготувала: Вчитель української мови та літератури ПришлякСвітлана Богданівна Левко Михайлович Крупа народився 1 січня 1994р. (фактично, за словами матері, 29 грудня 1943р.) в с. Велика Березовиця біля м. Тернополя в родині Крупи Миколи та Емілії (дівоче прізвище Городинська) - селян рільників.
Окрім Левка, батьки виховували ще двох молодих доньок Віру, яка стала філологом та Лесю, яка закінчила політехнічний інститут. Левко Миколайович згадував своє дитинство, як нелегкий повоєнний час, але надзвичайно цікавий; згадував як восени 1947р. приходили із-за Збруча голодні - збирали на городах бараболю, пекли коржики, а люди давали їм хто, що міг. Заклалося в пам’ять, як пізніми вечорами скрадливо вчащували до їхньої хати якісь люди, ставили в куток зброю, сідали за стіл та просили вечеряти („хлопці” - так їх, люблячи називала баба Явдоха - батькова мати). Пригадував як пізніми зимовими вечорами, бабуся та батьки вголос читали повісті І.Франка, М.Старицького, „Кобзар” Т.Шевченка. Тому любов до слова зберіг на все життя. Танцював у гуртку, грав у духовному оркестрі, займався легкою атлетикою. В оркестрі грав потім і в університеті, і в армії, і в рідній Березовиці. У 1961 році закінчив десятирічку, і після невдалих вступів у вузи у Львові та Луцьку почав трудовий шлях на цукрокомбінаті "Поділля", потім вчився у чортківській автошколі. До роботи був звиклий, бо починаючи з п’ятого класу, кожного літа Духовий оркестр. СШ №8 м.Тернополя (другий ряд, другий зліва Левко Крупа) "відпочивав" на жнивах у колгоспі: згрібав грабаркою солому, скиртував з дядьками, стягуючи "волокушею" копиці, возив возом зерно від комбайна, був і помічником комбайнера. У 1962р. вступив (стали у пригоді трудодні зароблені у колгоспі, був же "стажником") на перший курс філологічного факультету Чернівецького державного університету ім. Ю.Федьковича. Як студентові філології мені пощастило на добрих наставників, куратором групи був батько В.Івасюка - пан Михайло Івасюк. Не зміг, на жаль закінчити університет разом з тими з ким починав науку: у 1963р. з другого курсу був призваний в армію, де прослужив до осені 1966р. після чого продовжив навчання в університеті, який закінчив в 1970р. Левко Крупа - студент. Чернівецький університет I-курс 1962р. Навчаючись в університеті, служачи у війську, друкувався у студенстській багатотиражці, молодіжній газеті „Молодий буковинець”, бучацькій районній, житомирській обласній „Радянська житомирщина”, тернопільських обласних газетах, „Вільне життя”, „Ровесник”. Служба в армії 1965р. Левко Крупа посередині. Військову службу строкував у м. Житомирі, де познайомився з письменниками, поетами, зокрема, з Михайлом Клименком, Валентином Грабовським, Василем Фольварочним (теж служив у сусідній частині). У 1968р. підготував рукопис першої поетичної збірки, але побачила вона світ лише у 1986р., та й не могла раніше бо був у пошані: „вільнодумствував”, був із націоналістичної родини. Служба в армії 1966р. Після закінчення університету працював у редакції обласної газети „Вільне життя”, потім науковцем у Тернопільському Краєзнавчому музеї, у 1972–1985 рр., учителем української мови та літератури, шкільним бібліотекарем у школах тернопільського району в с.Велика Лука, Мишковичі, Лучка, Прошова. У 1985р. знову повернувся на роботу у музей. Протягом 70-их початку 80-их друкувався не часто у журналі “Україна”, ”Київ”, газеті “Молодь України”. Із 1988 р. включався в політичну боротьбу: спочатку у Товаристві української мови ім. Т.Г.Шевченка, а потім Русі. Був у березні 1989р. одним із засновників Крайової організації Руху, членом Проводу, Левко Крупа у горах Карпатах 1968р. делегатом чотирьох зїздів. З 1989 до 1991р. редагував газету тернопільської Крайової організації Руху “Тернове поле”, яку друкував у Вільнюсі, був при цьому і експедитором, і розповсюджувачем, потім газету почали друкувати у м. Чорткові. У вересні 1991р. очолив тернопільський телерадіокомітет, який внаслідок реорганізації перетворився в обласну державну телерадіокомпанію. З 1992р. почав створювати відділ телебачення, який нині нарощує потужність. А до цього часу видав “Чотири струни” – поезії (“Каменяр”, Львів, 1986р.), “Легенда тернового поля” – драма (“Терновид”, Чортків, 1990), “Удзеркалі плуга” поезії(“Радянський письменник”, Київ 1993р.), “Ой Морозе Морозенку...” – драма-легенда (журнал “Тернопіль” № 1-4, 1991р.), “Три сторінки з літопису” - драми („Збруч”, Тернопіль, 1993р.). Левко Крупа знову в університеті через 30 років (2000р.) У 1991р. удостоївся звання лауреата всеукраїнської премії ім. Братів Лепких. Помер Левко Крупа 28 грудня 2000р. від важкої, невблаганної недуги. Перші учасники Руху у Тернополі. Перший зліва Левко Крупа. Левко Крупа виступає перед виборцями, як кандидат в депутати Верховної Ради України