Прийменник як частина мови та особливості його правопису

Прийменник як частина мови та особливості його правопису

До службових частин мови належать:

·        прийменник,

·        сполучник,

·        частка.

Службові частини мови відрізняються від самостійних тим, що:

·        не позначають реалій, а отже –

·        не відповідають на питання

·        і не можуть бути членами речення

Наразі мова піде про прийменник – службову ЧМ, яка виражає відношення між предметами або відношення дії до предмета.

Наприклад:

Відношення між предметами – книжка на столі

Відношення дії до предмета – зайти до кімнати

За походженням прийменники поділяються на непохідні і похідні

Непохідні (первинні)	Похідні (вторинні)
прийменники, які не походять від інших частин мови	утворені складанням двох чи кількох непохідних прийменників	утворені поєднанням іменників та прислівників з непохідними прийменниками	утворені переходом слів інших частин мови в прийменники
у, на, до, з, без, для	задля, поміж, з-за	під час, назустріч, відповідно до	близько, кінець, шляхом

За будовою прийменники можуть бути:

·        прості: у, по, про, над;

·        складні (утворені поєднанням кількох простих): понад, з-посеред;

·        складені (утворені поєднанням прийменника з повнозначним словом): з метою, відповідно до.

Прийменники завжди вживаються з іменними частинами мови (в непрямих відмінках), стоять, як правило, перед ними і пишуться від них окремо.

Прийменники, утворені з двох простих, пишуться разом (поміж, попід), крім тих, що в першій частині закінчуються на приголосний з. Такі прийменники пишуться через дефіс (з-під, з-над, з-поміж).

Похідні прийменники прислівникового, відіменного чи дієслівного походження, як правило, пишуться разом: попереду, внаслідок, завдяки, напроти, вслід, посеред, всупереч тощо.

Складені прийменники (що утворилися із самостійних частин мови й прийменників) пишуться окремо: у зв’язку з, згідно з, залежно від, на шляху до, незважаючи на.

Частка як службовачастина мови.

Частка як службова частина мови

---

№	Види	Приклади
1.	Питальні	чи, хіба, невже: Чи справді так було, чи, може, хто збрехав? (Л.Глібов).
2.	Стверджувальні	так, еге, егеж, атож, аякже, авжеж: Так, я хочу крізь сльози сміятись… (Леся Українка).
3.	Підсилювальні	як, що за, та, що то за, і, й, а, о, ой, ще: О Україно! О рідна ненько! Тобі вірненько присягнем! (М.Вороний).
4.	Вказівні	ось, от, це, оце, то, ото, он, ген, онде: Онде балочка весела, в ній хороші красні села (Леся Українка).
5.	Означальні	саме, якраз, справді, точно, власне, рівно: Сиділи ми в садочку, там саме зацвітав і сипався з каштанів білий цвіт (Леся Українка).
6.	Видільні (обмежувально-видільні)	навіть, тільки, лише, лиш, лишень, хоч, хоча б, аж, же, ж, таки, уже, собі, все ж: Лиш боротись – зна­чить жить! (І.Франко).
7.	Спонукальні	Годі, бодай, давай, ну, бо, но: Уперед! Годі скніти рабами! (П.Грабовський).
8.	Кількісні		Майже, приблизно, мало не, трохи не, чи не, ледве не: На майдан вийшло майже все село.
9.	Власне модальні (висловлюють сумнів, непевність, припущення)		мов, мовляв, чи, наче, ніби, мовби, мабуть, навряд, навряд чи, ледве чи, ба, ой, ну й: Навряд чи десь по інших країнах світу співають так гарно, як у нас на Україні (О.Довженко).

Частка – це службова незмінна частина мови, яка надає окремим словам чи реченням додаткових смислових відтінків і служить для утворення нових слів або окремих граматичних форм:

• Тільки той ненависті не знає, Хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка).

Частка не є членом речення.

Розряди часток за значенням

Формотворчі	Словотворчі	Заперечні	Модальні
а) утворюють умовний спосіб дієслів: б, би (зробила б); б) утворюють наказовий спосіб дієслів: хай, нехай, бодай; в) творять зворотні дієслова: -ся, –сь (сміється, знайшовсь); г) творять найвищий ступінь порівняння прикметників і прислівників: най-, що-, як- (найкращий, щонайвище).	утворюють нові слова: будь-, -небудь, казна-, хтозна-, бозна-, аби-, де-, -сь, чи-, що-, як-, чим- (будь-як, абищо, колись, щодня, якраз, чимало, чимшвидше)	Заперечують висловлене: не, ні, ані (не образив, ні про що, аніскільки)	надають окремому слову в реченні або цілому реченню додаткових відтінків (так, еге, лише, ледве чи, це, власне, саме)
	Про написання часток див. розділ «Орфографія. Правопис часток»!

 Види модальних часток

 Групи часток за походженням

Непохідні	Похідні (утворені від інших частин мови)
Їх походження встановити не можливо: чи, о, но, і	Утворені з інших частин мови: мовби, хоча б, онде, якраз, навряд чи, ніби

 Групи часток за будовою

Прості	Складні	Складені
непохідні, їхнє походження визначити важко	утворені з двох чи більше непохідних слів (пишуться разом)	утворені з повнозначних слів і сполучників (пишуться окремо)
й, і, а, ні, як, он, це, он, ген	нібито, мовби, авжеж, атож, аякже, ото, онде	навряд чи, ледве чи, що за, ну й, куди там, де й, хоча б

Частки	Сполучники
Нехай той люд потомлений хоч трохи відпочине! (І.Франко); Полохлива ворона і куща боїться (Нар. тв.).	Поєднують однорідні члени речення або прості речення у складному: Хоч я втомився, але тебе радий бачити (хоч приєднує підрядну частину складного речення). Добре слово краще за цукор і мед (Нар. тв.) – і поєднує однорідні члени речення.
	Прислівники
Точно такий подарунок ми придбали вчора бабусі.	Відповідають на питання: Відстань визначили точно (як?).

 Розрізнення часток та інших частин мови